РОЛЬ ОДНОГРУПНИКІВ У ЦІННІСНІЙ РЕГУЛЯЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Майстренко Т.М.

Житомирський державний університет імені Івана Франка

 

Регуляція навчальної діяльності студентів здійснюється як на особистісному рівні, через систему цінностей особистості, так і на соціальному рівні через намагання студентів відповідати певним соціальним експектаціям. Соціальна регуляція навчання має важливе значення у вищій школі, оскільки остання сама по собі є соціальною інституцією. Також варто зважати на те, що у юнацькому віці, на який переважно припадає навчання у виші, відбувається соціальне самовизначення, тому цілком закономірно, що юнаки прагнуть одержати оцінку своєї діяльності у різних сферах.

На думку О.Л. Музики, саме орієнтація на соціально значимі норми та цінності тих груп, з якими людина себе ідентифікує та з якими відчуває певну ціннісну єдність, є тим механізмом, що визначає регуляцію розвитку більшості людей.

У студентський період до традиційного для більшості кола референтних осіб, яке включає батьків, родичів та друзів, також починають входити викладачі та інші студенти. Аналіз ролі педагогів як регулятора навчальної діяльності представлений у роботах В.О. Климчука, В.Я. Ляудіс, Ю.О. Мисливського, О.К. Осницького, Н.О. Никончук.

Проведене нами дослідження мало на меті вивчити особливості рефлексії соціального компоненту студентами на різних рівнях ціннісної регуляції навчальної діяльності. Дослідження проводилося зі студентами 2-5 курсів спеціальностей «Психологія», «Практична психологія», «Соціальна педагогіка» за допомогою методики вивчення динаміки здібностей.

Необхідно зазначити, що для усіх студентів найбільш референтними особами є родичі, зокрема, батьки. Значення інших категорій референтних осіб значно різниться залежно від рівня ціннісної регуляції. Під час навчання студенти найбільше часу проводять з іншими студентами. Проаналізуємо, як змінюється референтність колег-студентів.

Для більшості студентів ситуативного рівня регуляції інші студенти не є референтними особами. Лише 14% зазначили, що оцінка їхньої діяльності одногрупниками має для них значення. Нерідко ці одногрупники також мають незадовільний рівень навчальної успішності та мало включені у навчальний процес.

Найвищий рівень референтності одногрупників спостерігається у студентів з формально-виконавським рівнем регуляції (24%). Однак, ця референтність мало пов’язана власне зі значимістю навчальної діяльності. Цим студентам не стільки важливо отримати фахову оцінку своїх знань чи умінь, скільки соціальне схвалення того, що вдалося зробити (наприклад, зарахували звіт чи поставили позитивну оцінку за відповідь). Також референтність інших студентів може бути обумовлена неформальними дружніми стосунками, пов’язаними з позанавчальними інтересами.

Інші студенти є референтними для 19% студентів соціально-нормативного рівня ціннісної регуляції. Особливість цих стосунків полягає у тому, що нерідко вони носять характер змагальності, такі студенти порівнюють свою успішність з успішністю інших, намагаються довести кращість («я можу покращити результат, більше знаю в порівнянні з кращим результатом інших студентів, хочу його досягти»).

Для студентів суб’єктно-ціннісного рівня регуляції інші студенти є значимими лише у 5% випадків. Переважно це ті особи, з якими взаємодіють в актуальній ситуації.

Зниження значимості одногрупників для студентів соціально-нормативного та суб’єктно-ціннісного рівнів регуляції пов’язане значною мірою з тим, що зростає рівень референтності викладачів та інших осіб, пов’язаних зі сферою професійної діяльності студентів (практикуючі психологи, соціальні педагоги, відомі фахівці тощо).

У даному дослідженні вивчалася роль окремих студентів або мікро-груп у процесі ціннісної регуляції навчальної діяльності. Як перспективи подальших досліджень можна розглядати вивчення впливу студентської групи вцілому на ціннісну регуляцію навчальної діяльності.

 

 

До загального списку публикацій

 

Назад