Специфіка групової динаміки інтернет-користувачів

Посохова В.В.

 

Розглядаючи питання групової динаміки, що розгортається в межах інтернет-простору, доречним та цілком виправданим є безпосередній розгляд особливостей інтернет-простору, що є підгрунтям для розкриття комунікативних інтернет-практик, та власне певних динамічних процесів в групі тих користувачів, що користуються відповідними мережними сервісами. Для переважної більшості користувачів медіапростору цілком природним та звичним стало щоденне спілкування опосередковане технічними засобами. Ми так чи інакше щодня контактуємо з певною кількістю осіб. Ця взаємодія може бути значущою і не дуже, дратівливою і заспокійливою, зцілюючою або руйнуючою.

Опосередковане спілкування в мережі, створило ілюзію віддаленості, змінивши природне відчуття безпечної відстані. Зараз є цілком очевидним та зрозумілим той факт, що віртуальний простір не є анонімним на стільки, на скільки прийнято було вважати раніше. Всі події та будь-яка інформація, що міститься в інтернеті є відкритою. Приватність, якої так прагне особистість в реальному житті, втрачає свою значущість в онлайновому середовищі. Паноптизм, надпрозорість, всенаглядовість не лише сприймаються особистістю, а стають цілком прийнятними [1].

Такі характерні для віртуального середовища риси, як то опосередкована активність, анонімність та дистанційованість надають користувачеві ілюзію безпеки, відчуття більшої захищеності спонукаючи тим самим до розкутої поведінки часом, навіть надмірної відкритості (секстінгу), що, в свою чергу, робить його уразливим, беззахисним щодо тих, хто може цим скористатися.

Разом із зсувом меж інтимності особистості розширюється коло знайомств. Змінюється вектор з результату на процес. Домінуючим стає бажання “перебувати на зв'язку”, “в контакті”. З’являється тенденція систематично фіксувати події свого життя в подробицях, до найменших дрібниць. З появою нового комунікативного простору та тих динамічних процесів, що розгортаються в його межах, користувачі, що постійно звертаються до його послуг взаємодіють між собою в умовах які мають певні технічні обмеження, що, при цьому, надають можливість більш вільного самовираження особистості. Конструюючи власний медіа - образ, користувачі мають можливість обирати між тим, ким вони є насправді та тим, ким би вони бажали бути та презентувати себе саме в такий спосіб. В мережі особистість є представленою в текстовому вигляді, оскільки тут немає можливості презентувати себе інакше, а отже, саме текст виступає засобом конструювання інтернет-образу.

Саме особливості за якими організований інтернет-простір, стають базовим підґрунтям та створюють своєрідні умови для розгортання групової динаміки серед тих, хто користується інтернет-сервісами. Ці особливості полягають в розширенні просторово-часових меж користувачів, можливості здійснення анонімної комунікації, відсутності невербальної взаємодії, редукованості, добровільності контактів, обмеженій можливості висловлення емоцій й припинення спілкування в будь який час, широкому колі співрозмовників. Це, в свою чергу, вимагає від мешканців інтернет-простору володіння певними знаннями та засвоєння норм і правил поведінки, що в подальшому, забезпечуватиме можливість ефективної мережної взаємодії. Ці знання виявляються необхідними для тих користувачів, що прагнуть ефективно взаємодіяти в єдиному комунікативному он-лайн просторі. Взаємодія, в даному випадку, виступає тим індикатором, що фіксує наявність фонового знання, яким володіють користувачі у вигляді тезаурусу. Зазначимо, що тезаурус, який має місце в мережному комунікативному просторі, приймається й використовується мешканцями медіа середовища як належне й може зовсім не підтримуватись тими хто користується комунікативними інтернет-сервісами час від часу або не звертається до них взагалі.

Слід додати, що групова динаміка користувачів мережного простору розгортається завдяки їх підвищеній вербальній активності, мозаїчності комунікації, специфічному етикетові спілкування, видозміненій емоційності, досвідові «потоку» [2]. Під підвищеною вербальною активністю розуміється відсутність комунікативних бар’єрів оскільки нівелюються вікові, соціальні, етнічні, гендерні, статусні кордони, що мають значення за межами медіапростору. Цілком очевидним є те, що спілкування за допомогою соціальних інтернет-сервісів виявляється значно простішим, знімає напруження, позбавляє існуючих стереотипів та дозволяє вільно почуватися будь кому конструюючи діалог зі світом на власний розсуд та за своїм бажанням.

Мозаїчність комунікації пояснюється певною депривованістю в межах медіа простору, фізичною не представленістю, що спонукає до коротких коментарів, як прояву активності спрямованої на підтвердження перебування користувачів в межах медіапростору. Користувачі при цьому акцентують не аби яку увагу на швидкості обміну коментарями, наповнюють текстові звернення один до одного уточненнями та поясненнями.

Зазначимо, що ті хто постійно користуються певними соціальними Інтернет-сервісами, спілкуються з використанням характерних слів, символів, вітань, що утворюють своєрідну культуру спілкування - мережний етикет (нетикет), який заслуговує на окрему увагу при розгляді психодинамічних процесів [3]. Правила поведінки в мережі при цьому є доволі гнучкими оскільки Інтернет наповнює безліч співтовариств, що існують за власними мережними законами. Слід зазначити, що значущість того, що вимовляється письмово значно збільшується в межах мережного простору.

Слід також додати, що ті хто постійно користуються певними соціальними Інтернет-сервісами спілкуються з використанням характерних слів, символів, вітань, що утворюють своєрідну культуру спілкування - мережний етикет (нетикет). Правила поведінки в мережі при цьому є доволі гнучкими оскільки Інтернет наповнює безліч співтовариств, що існують за власними мережними законами.

Деякі правила чітко прописуються та найчастіше вони позаголосно встановлюються, приймаються та дотримуються певною мережною спільнотою. Не дотримання правил мережної взаємодії, їх ігнорування “запускають” прцеси групової динаміки. Ігнорування та не прийняття певних правил спілкування, відоме в мережі під назвами флуд, вайп, флейм, офтопік та інші. Правила, що встановлюються мережними спільнотами, в свою чергу впливають на те в який спосіб користувачі конструюють взаємодію в інтернет-просторі.

Як ми вже зазначали вище, в умовах анонімності та фізичної не представленості користувачі отримують значно більше можливостей та свобод у комунікації з іншими мешканцями інтернет-простору. Коментуючи тексти інших, певна кількість користувачів не свідомо або свідомо прагне самоствердження, підвищення власного статусу шляхом приниження інших. В процесі розгортання групової динаміки, найбільш агресивною та провокуючою є комунікація за типом домінування (тролінг, флудінг, сперечання, вражання). За типом уникання (аутсайдерство, увага, достотність), характеризується скоріше дотриманням формальних аспектів комунікації, що дозволяє утримувати межі власної приватності. Та найбільш конструктивною виявляється взаємопідтримка (дружність, відкритість, натхненність, заспокійливість), що надає користувачам можливість ефективно взаємодіяти з іншими користувачами у спільному комунікативному просторі.

Отже, стає зрозумілим, що виникнення та розвиток простору, що об’єднав безліч користувачів по всьому світу, надав можливість необмеженого в часі та просторі спілкування. Oсобливості за якими організований інтернет-простір, стають базовим підґрунтям та створюють своєрідні умови для розгортання групової динаміки серед тих, хто користується інтернет-сервісами. Це, в свою чергу, вимагає від мешканців інтернет-простору володіння певними знаннями та засвоєння норм і правил поведінки, що в подальшому, забезпечуватиме можливість ефективної мережної взаємодії.

 

Література

  1. Виноградова Т. Ю. Специфика общения в интернете. // Русская и сопоставительная филология: Лингвокультурологический аспект. - Казань, 2004. - С. 63-67.
  2. Жукова Е.А. Человек в реальностях HI-TECH. Конструирование человека: Сборник научных статей.- Томск: Издательство ТГПУ, 2008.-160с. C.54-91.
  3. Савенкова Е.В. Иваненко Е.А. Корецкая М.А. По ту сторону речи и письма: коммуникативные практики интернет-сообществ. //Международный журнал исследований культуры. - 2012. - №3(8). - с.24-34.

 

До загального списку публикацій

 

Назад