Життєві орієнтації медичних працівників офтальмологічного профілю

Семенюк Надія Сергіївна

здобувач кафедри диференціальної і спеціальної психології
ОНУ імені І.І. Мечникова

 

Актуальність даної проблеми зумовлюється тим, що суспільна значущість і складність професійних обов’язків медичних працівників вимагають від них високого рівня професійної підготовки, фундаментальних знань теорії та практики медицини, опанування навичками, тактикою, відповідними методами та прийомами медичної діяльності. Охорона здоров’я, як і держава в цілому, потерпає від непослідовної соціально-економічної політики. Внаслідок домінування адміністративної моделі управління в галузі практично відсутні економічні регулятори. Фінансування базується на показниках ресурсного забезпечення, а не на показниках кінцевих результатів роботи медиків. Лікувально-профілактичні заклади зорієнтовані перш за все на виконання нормативів, затверджених органами управління охороною здоров’я, та позбавлені економічних стимулів у своїй діяльності. Все це призводить до неадекватного розподілу коштів які виділяються на охорону здоров’я, що, в свою чергу, безпосередньо впливає на соціально-економічну захищеність медичних працівників [1]. Зростання динамічності функціонування і розвитку сучасного українського суспільства, що спостерігається в останні роки, проблемність сучасної соціально-економічної ситуації в державі, призводить до того, що вищезазначені чинники апелюють до переоцінки змісту професійних орієнтацій медичного працівника.

Будучи складовою частиною життєвих орієнтацій, професійні орієнтації являють собою атитюди до діяльності та ціннісні орієнтації безпосередньо в професії, якими суб'єкт керується, вибираючи, визначаючи і моделюючи свій професійний і в цілому життєвий шлях. Система життєвих орієнтацій, таким чином, змістовно визначає шляхи для саморозвитку і особистісного зростання, включаючи в себе одночасно їх напрямок і способи здійснення, а також мотиви, цінності, життєві орієнтації, світогляд особистості та її відносини з суспільством. В сучасних умовах проведення реформи охорони здоров'я особливого значення набуває дослідження життєвих орієнтацій медичних працівників, які потребують від особистості орієнтування не тільки в умовах діяльності, що динамічно змінюються, але й у складній системі особистісних смислів стосовно інших аспектів життєдіяльності.

У вітчизняній психології проблема життєвих орієнтацій медичних працівників вивчалась переважно на студентах медичних ВНЗ. Так, О.В. Соляник, А.В. Федченко [2] досліджували життєві цінності студентів-медиків. Автори визначили змістовну сторону спрямованості особистості та виявили основні характеристики ставлення даної особи до навколишнього світу та інших людей, а також основу світогляду і життєвої концепції.

С.І. Тихолаз [3] зазначила, що професійна спрямованість майбутніх медиків характеризується усвідомленням особливостей медичної професії й власної відповідності її вимогам, сформованістю мотивів навчально-професійної діяльності та сприйняття її як особистісної цінності, позитивним ставленням до майбутньої професії і стійкістю професійних намірів, що знаходить вияв у пізнавальній активності студентів, їхніх діях, спрямованих на наполегливе оволодіння професійними знаннями й уміннями, професійне самовдосконалення.

А.І. Шевченко, О.П. Колесник [4] досліджували особливості формування ціннісних орієнтацій студентів-медиків у сфері обраної професії. Авторами встановлено, що формування особистості і її ціннісних орієнтацій відбувається одночасно, але іноді ці процеси не збігаються. Процес їхнього виховання має включати в себе затвердження цінностей суспільства, і вважати їх сформованими можна тільки тоді, коли цінності стали ціннісними орієнтаціями особистості, її внутрішніми переконаннями.

В закордонних дослідженнях життєві орієнтації медичних працівників вивчались у зв’язку з їхнім ставленням до евтаназії, конфліктом особистих цінностей з цінностями системи охорони здоров'я в контексті емоційного вигоряння та робочого навантаження, особистих цінностей і задоволеністю працею, ціннісних орієнтацій, стресу, вигоряння та якості життя у медичних працівників швидкої допомоги, цінностей та балансу між роботою та сім'єю тощо. Але в цілому життєві орієнтації медичних працівників залишаються майже невивченими.

Діяльність медичних працівників офтальмологічного профілю має цілий ряд істотних особливостей. Офтальмологічна допомога - це комплекс заходів для забезпечення своєчасної та якісної медичної допомоги кожній особі, яка має захворювання, травму, опік ока чи орбіти, порушення зору, загрозу втрати зору внаслідок загальних захворювань судинного, ендокринного, неврологічного ґенезу, з використанням новітніх стандартизованих медичних технологій для лікування цих порушень, що застосовуються в мережі закладів охорони здоров'я державної та комунальної форм власності, які утворені на основі єдиних науково обґрунтованих організаційних принципів та міжнародних стандартів надання офтальмологічної допомоги з відповідним матеріально-технічним забезпеченням, професійною підготовкою медичних працівників. В дослідженні Д.В. Варивончика та Л.І. Денисюк [1] визначено, що лікарі-офтальмологи на робочому місці зазнають комбінованого впливу наступних шкідливих факторів умов праці та трудового процесу, а саме: хімічних речовин, біологічних агентів, контактного ультразвуку, ультрафіолетового випромінювання, лазерного випромінювання високої енергії й потужності, світлового середовища (високої інтенсивності освітленості, яскравості). Офтальмологи виконують прецизійні роботи «найвищої» точності під операційним мікроскопом та «високої» точності під щілинною лампою, їх діяльність характеризується значною важкістю трудового процесу на фоні загальної гіподинамії, вираженою напруженістю праці (за інтелектуальним навантаженням, за розподілом функцій, за ступенем складності завдання, за емоційним навантаженням; за режимом праці тощо).

Таким чином, виходячи із заявленої проблематики, її актуальності та недостатньої розробленості у психологічній літературі, перспективами подальшого дослідження є емпіричне вивчення психологічних особливостей життєвих орієнтацій медичних працівників на прикладі медичних працівників офтальмологічного профілю.

 

Література

  1. Денисюк Л.І. Особливості умов праці, як фактор ризику професійної захворюваності лікарів-офтальмологів / Л. І. Денисюк, Д. В. Варивончик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - № 23(1). - С. 400-405.
  2. Соляник О.В. Життєві цінності студентів-медиків / О. В. Соляник, А.В. Федченко // Актуальні питання якості медичної освіти (з дистанційним під’єднанням ВМ(Ф)НЗ України за допомогою відеоконференц-зв’язку) : матеріали XIII Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Тернопіль, 12–13 трав. 2016 р.) : у 2 т. – Тернопіль : ТДМУ, 2016. – Т. 1. – С. 276-277.
  3. Тихолаз С.І. Педагогічні умови розвитку професійної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / С. І. Тихолаз; Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. - Вінниця, 2011. - 20 c.
  4. Шевченко А.І. Особливості формування ціннісних орієнтацій студентів-медиків у сфері обраної професії / А.І. Шевченко, О.П. Колесник / Педагогічні науки та освіта: збірник наукових праць Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. – Вип. V. – Запоріжжя : КЗ “ЗОІППО” ЗОР, 2009. – С. 95 – 97.

 

До загального списку публикацій

 

Назад