Становлення цінностей завдяки інтергенераційній трансляції

Романюк Людмила Василівна

доктор психологічних наук, доцент,
завідувач кафедри психології ЛДУВС

 

У становленні цінностей у інтергенераційній трансляції (від покоління до покоління) значущу роль відіграє фактор віку й родинний простір.

Результати дослідження (за методикою PVQ, авт. Ш.Шварц та VSM-08, авт. Г.Хофстеде) показують, що психологічний фактор віку відіграє значущу роль у наданні представниками різних поколінь переваг тим чи іншим цінностям. Показники змістового навантаження цінностей родинного, університетського та професійного просторів показали, що існують як співвідносні цінності у представників трьох поколінь (дітей - Д, батьків - Б і їх батьків - ББ), так і незалежні, автономні (конфліктні) цінності. У процесі кореляційного аналізу за високою вагою кореляційних зв’язків (формула Пірсона, за критерієм Стьюдента) виявлено співвідношення між такими цінностями: індивідуалізму (Д-Б – r = .349; Б-ББ – r = .781; Д-ББ – r = .993, при р = .001). Це означає, що для представників кожного з трьох поколінь провідну роль відіграють власні цінності, які окреслюються в межах особистісного простору кожної індивідуальності. Вони спрямовані на підтримання власного Я та контексту тих цінностей, які визначають самоствердження, самовизначення і самоздійснення власної самоцінності в життєвому просторі. Існують взаємозв’язки між сімейними цінностями (турбота, близькість, залежність) перших двох поколінь (Д-Б – r = .256, при р = .001). Це вказує на рефлексивні очікування з обох боків (як у дітей, так і батьків) щодо прояву цінностей співучасті, співпереживання, прихильності та особистісної ідентичності. Виявлено також у наступних двох поколінь співпадання між цінностями колективізму (Б-ББ – r = .331 та Д-ББ – r = .320, при р = .001). Цей феномен можна пояснити проявом цінності співчуття між вище зазначеними поколіннями, єдністю окремих ціннісних орієнтацій і певною відповідальністю за успіхи і невдачі в життєдіяльності кожного з поколінь. На нашу думку, констатована цінність обумовлюється стагнацією окремих цінностей культурного простору, які транслювалися з досвіду минулих поколінь та зберігаються в пострадянському просторі донині.

Водночас за результатами кореляційного аналізу встановлено неспівпадання за рядом таких цінностей: близькість (Д-Б – r = .174, при р = n.s.), що вказує на тенденцію до конфлікту цінностей, їх неузгодженість у моді, захопленнях, виборах форм відпочинку, засобів самоствердження в професійній діяльності тощо; турбота (Б-ББ – r = .013, при р = n.s.) та залежність (Б-ББ – r = .036, при р = n.s.). Визначені статистичні дані щодо цінностей турботи та залежності вказують на те, що покоління батьків перебуває у життєвій ситуації, що потребує задовільнити, з одного боку, цінності дітей, а з іншого, - цінності своїх батьків похилого віку. Неспівпадання за цінністю «турбота» пояснюється обмеженістю внутрішніх ресурсів батьків, які до того ж ще соціально активні та професійно завантажені. Конфліктність за цінністю «залежність» можна прокоментувати специфічністю особистісної позиції батьків, які відчувають власну автономність і незалежність по відношенню до своїх дітей, і одночасно підпадають під контроль та управління з боку своїх батьків похилого віку.

Результати дослідження показують, що психологічний фактор віку відіграє значущу роль у наданні представниками різних поколінь переваг тим чи іншим цінностям. Показники змістового навантаження цінностей родинного, університетського та професійного просторів показали, що існують як співвідносні цінності у представників трьох поколінь (дітей, батьків і їх батьків), так і незалежні, автономні (конфліктні) цінності. Отже, становленням цінностей відбувається у їх інтергенераційній трансляції (від покоління до покоління) і значущу роль у цьому відіграє фактор віку й родинний простір.

 

До загального списку публикацій

 

Назад