Головні ролі людини

Газета "Завуч".- N 33(75), листопад 2000.- С. 3.

 

Ми виконуємо в своєму житті різні суспільні функції, спілкуємося з багатьма людьми, беремо участь в різноманітних діяльностях і групах. Ми виступаємо в цих ситуаціях в різних обличчях, немовби накладаємо на себе різні маски, або, як кажуть соціологи та соціальні психологи, граємо різні соціальні ролі. Цих ролей може бути досить багато: це і сімейні ролі (батьки, діти, брати, сестри, невістки, свекрухи, бабусі тощо), і професійні ролі (вчителі, робітники, вчені, керівники, підлеглі тощо). Крім того, ми завжди - чиїсь друзі, члени певних організацій, споживачі (покупці, пасажири, клієнти) тощо.

Серед величезної кількості ролей, які постійно чи ситуативно грає людина, є найважливіші, найглибше притаманні людині, незалежно від її діяльності. Що б ми не виконували, в які б стосунки не вступали з іншими людьми чи групами, ми завжди є чоловіками і жінками, тобто граємо чоловічі чи жіночі ролі.

На перший погляд здається, що чоловічі і жіночі функції - це не ролі, адже йдеться про біологічну природу людини, до якої важко застосувати слово "гра". Проте, природні статеві форми поведінки - це лише невелика частина тієї сукупності поведінкових актів, дій, стереотипів, які відрізняють поводження чоловіка і жінки. В різних суспільствах сформувалось багато норм і правил щодо чоловічої та жіночої поведінки. Вони стосуються зовнішнього вигляду (одяг, зачіска), видів діяльності (є чисто жіночі або чоловічі професії), розподілу функцій в сім'ї, побуті та багато інших аспектів. Ми часто чуємо: "цей вчинок негідний справжнього чоловіка", або "вона тримається як справжня жінка". Суспільство немовби нав'язує правила гри, а ми настільки звикаємо з ними, що вони стають частиною нас самих. Ми граємо ролі, які перетворилися в суттєві сторони нашої власної особистості.

Поведінка людини є соціалізованою, тобто такою, що з самого раннього дитинства увібрала в себе систему суспільних цінностей та нормативів. Не є винятком і статева поведінка. В західній науці існує спеціальний термін "gender", що відрізняє "соціальну стать" людини від "біологічної статі", що позначається словом "sex". Ці терміни (до речі, давно запозичені вітчизняними вченими) використовуються і для позначення статевих ролей. "Гендерна роль" - це статева роль, що має суспільне забарвлення, що несе в собі суспільний досвід, накопичений в поведінці багатьох поколінь чоловіків і жінок.

Чи потрібно педагогу знати закономірності гендерно-рольової поведінки? Так, і з багатьох причин. По-перше, розвиток особистості, соціалізація, в основі якої лежить набуття людиною життєвих ролей, не можуть бути гармонійними без гендерно-рольової соціалізації. Педагог, який бере участь в процесі виховання особистості, має знати, що недоліки формування гендерних ролей ведуть до порушення статевої та гендерної ідентичності.

Це не завжди має тяжкі наслідки. Так, зараз набувають поширення різні форми розмивання границь чоловічих і жіночих ролей. Це характерно видно в поведінці, одязі. З'явився навіть термін "унісекс", що характеризує моду, позбавлену статевих відмінностей. Але часто послаблення статевої ідентичності є причиною багатьох проблем людини, що пов'язані з труднощами міжстатевих контактів, невмінням створити сім'ю, хибами у вихованні дітей тощо.

По-друге, гендерні ролі тісно зв'язані зі статево-рольовими девіаціями. Зараз настільки багато говорять про проблеми сексуальних меншостей, що не помічати цього просто неможливо. Але не всі знають, що більшість з цих проблем пов'язані з порушеннями сексуальних та гендерних ролей. Наприклад, в основі таких статевих девіацій, як трансвестизм (прагнення перевдягатись в одяг протилежної статі), гомосексуалізм (статевий потяг людини до особи однієї з нею статі), транссексуалізм (уявлення себе особою протилежної статі) лежить часткова чи повна інверсія статевих (а серед них і гендерних) ролей, тобто заміна жіночих ролей на чоловічі і навпаки.

Як бути педагогу при зустрічі з подібними статеворольовими трансформаціями? Як реагувати на відхилення статевих ролей від звичних стандартів? Однозначної відповіді тут немає, а часто не обійтися без допомоги спеціаліста - психолога, психотерапевта, сексолога, адже навіть у випадках, коли подібна поведінка є демонстративною грою, засобом привернути до себе увагу, або своєрідною формою протесту, вона не є цілком випадковою і завжди є причина для тривоги. Проте і сам вихователь може зробити дуже багато здійснюючи профілактику цих проблем, організовуючи гармонійність формування особистості. А для цього треба знати природу гендерних ролей людини і закономірності їх формування.

На жаль, у вузівських навчальних планах поки що немає предметів, де б можна було одержати ці знання, набути практичних умінь і навичок. Надолужити цей пробіл може навчальний курс "Гендерні ролі та гендерно-рольові конфлікти", призначений для працівників соціальних професій (психологів, соціальних педагогів, вчителів тощо) з метою підвищення їх професійної компетентності в сфері гендерно-рольових стосунків людей. Крім зазначених вище проблем, цей курс торкається багатьох цікавих аспектів. Це - закономірності гендерно-рольових конфліктів та їх вплив на психологічне благополуччя, психічне і психосоматичне здоров'я людини. Це - взаємозв'язок гендерних та сімейних ролей, особливостей подружньої та батьківсько-дитячої гендерно-рольової взаємодії. Це - протиріччя між гендерними та іншими ролями особистості та їх наслідки для різних сфер життя та діяльності людини.

Зазначений навчальний курс покликаний доповнити систему статевого виховання, що часто зводиться до сексуально статевої просвіти, культурологічними, соціальними, психологічними складовими. Озброєння педагогів та представників інших соціальних професій знаннями та навичками в галузі гендерних ролей допоможе краще орієнтуватися в процесах, що відбуваються в молодіжній субкультурі і правильно та професійно реагувати на зміни стандартів поведінки, пов'язаної зі статтю та статевими ролями. Це матиме велике значення для підростаючого покоління, молоді, що прагне повноцінного особистісного самовизначення, гармонійного розвитку різних сторін своєї індивідуальності, допоможе їм уникнути багатьох психологічних проблем на своєму життєвому шляху.

Павло Горностай,
кандидат психологічних наук

 

К общему списку публикаций

 

Назад